- силогізм
- -у, ч., лог.Умовивід, у якому з двох суджень-засновків одержують зумовлене ними третє судження – висновок.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
силогізм
Смотреть что такое "силогізм" в других словарях:
силогізм — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
силогістика — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
силогістичний — прикметник … Орфографічний словник української мови
силогістично — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
силогічний — прикметник … Орфографічний словник української мови
силогічний — а, е. Те саме, що силогістичний. || Який ґрунтується на силогізмі. Силогічне міркування … Український тлумачний словник
силогістичний — а, е. Стос. до силогізму і силогістики … Український тлумачний словник
силогістика — и, ж. 1) Учення про силогізми у формальній логіці. 2) перен., книжн. Безпредметні загальні міркування, безплідне розумування … Український тлумачний словник
силогістично — Присл. до силогістичний … Український тлумачний словник
епісилогізм — у, ч., філос. Силогізм, в якому засновком є висновок попереднього силогізму … Український тлумачний словник
